Перейти до основного вмісту

Олександр Дроздов: щодо гонорару успіху адвоката Великій палаті ВС слід звернутися за висновком до НААУ

Питання гонорару успіху адвоката стало чомусь каменем спотикання перш за все для суддів. Про це у своєму коментарі зазначив адвокат, член науково-консультативних рад Конституційного Суду України, Верховного Суду та Національної асоціації адвокатів України, голова Комітету НААУ з питань БПД Олександр Дроздов.

О.Дроздов ще 25 липня 2018 року на веб-ресурсі «ЮРЛІГА» аналізував світовий досвід і перспективи законодавчого врегулювання інституту гонорару успіху адвоката. Проте з того часу ситуація на жаль мало змінилася. «Хоча слід віддати належне, що це питання набуло значення виключної правової проблеми, яка знаходиться на розгляді Великої палати Верховного Суду», - наголошує правник.

За словами експерта, гонорар успіху адвоката є невід’ємною складовою гонорару адвоката, а не (як помилково стверджують окремі суди) додатковою винагородою адвоката за досягнення позитивного рішення у справі. Крім того судді приходять до висновку, що судові витрати на правничу допомогу в частині гонорару успіху не підлягають задоволенню, виключно через абстрактні посилання на норми процесуального законодавства і свої дискреційні повноваження з урахуванням одноманітної підбірки рішень ЄСПЛ.

Проте, наприклад, у рішенні ЄСПЛ по справі ČERNIUS AND RINKEVIČIUS v. LITHUANIA від 18 лютого 2020 року Страсбурзький суд констатував порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (право на справедливий суд), встановлене через відмову адміністративними судами Литви відшкодувати витрати на правову допомогу особам, які у судовому порядку успішно оскаржили неправомірно призначені штрафи у сфері охорони праці. Уся мотивація суду варта уваги, але найбільш важливим є твердження, що ЄСПЛ вважає обґрунтованим взяти до уваги, що намір заявника звернутись до суду полягав не у тому, щоб взяти участь у судовому процесі, як у академічній вправі, а у тому, щоб одержати результат. Це стосується твердження заявника про те, що звернення за захистом своїх прав є беззмістовним, якщо в результаті ситуація стає гіршою, ніж до початку судового процесу. Як виявилось, заявники витратили на правову допомогу суму коштів, яка перевищувала суму призначеного їм штрафу.

У зв’язку з цим нагадаємо, що гонорар адвоката відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару та порядок його сплати визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При цьому при встановленні розміру гонорару враховуються: 1) складність справи; 2) кваліфікація і досвід адвоката; 3) фінансовий стан клієнта; 4) інші істотні обставини. З цього є лише одне законодавче обмеження: гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Більш деталізовними в означеному аспекті виглядають відповідні норми ЦПК, ГПК, КПК та КАСУ.

Також Олександр Дроздов наголошує на наступному:

«Аналіз наведених норм законодавства дозволяє зробити висновок, що по своїй суті гонорар успіху виконує перш за все важливу соціальну функцію, оскільки встановлення розміру гонорару успіху, як різновиду гонорару, та його сплата допускається лише у випадку досягнення адвокатом позитивного результату для клієнта, який, до речі, погодив це в договорі про надання правової допомоги. Адже таким чином забезпечується конституційне право кожного на вільний вибір захисника своїх прав серед найкваліфікованіших та найдосвідченіших з можливістю фактичного відстрочення сплати гонорару та лише за умови настання для клієнта позитивного результату. І це зрозуміло. Оскільки за таких умов клієнт не тільки пересвідчиться у фахові та досвідові адвоката, але й матиме реальну можливість розрахуватися за ефективну професійну правничу допомогу.

Особливо це є актуальним для тих клієнтів, які на етапі укладення договору мають певні фінансові складнощі щодо сплати такого гонорару. При цьому дотримано й ще одну важливу законодавчу вимогу - фінансовий стан клієнта!

На завершення зауважу, що з цього питання Великій палаті Верховного Суду задля більш ґрунтовного осмислення цієї виключної правової проблеми слід було б звернутися за відповідним висновком до Національної асоціації адвокатів України, як на сьогодні відповідно до вимог статті 45 нашого профільного закону покликана захищати професійні права адвокатів та забезпечувати гарантії адвокатської діяльності».

Залишити коментар