Перейти до основного вмісту

Зміни до процесуальних кодексів: аналіз законопроекту №3275

Автор: Кондратенко Тетяна, адвокат АО «АФ»АКТІО»,

членкиня Комітету цивільного права та процесу Ради адвокатів Київської області

30.03.2020 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» (законопроект № 3275), яким, зокрема, внесені зміни до процесуальних кодексів. Враховуючи обставини прийняття закону та необхідність внесення змін до процесуальних кодексів, з огляду на проблеми із зверненням/поданням документів до суду та фактичну неможливість здійснення правосуддя в умовах карантинного режиму, вважаємо, що Президент погодить ці зміни та підпише закон, а тому рекомендуємо детальніше ознайомитись із запропонованими змінами.

Засідання поза межами суду

Під час карантину в судах фактично призупинили розгляд справ, оскільки більшість засідань відкладається/переноситься. І це пов’язано з об’єктивною неможливістю учасників процесів прибути до суду (знаходження в обсервації, на самоізоляції, призупинення роботи громадського транспорту та міжміського сполучення). Однією з причин такого розвитку дій стало несвоєчасне запровадження електронного судочинства, своєчасне впровадження якого дозволило б адвокатам здійснювати всі необхідні процесуальні дії для захисту своїх клієнтів в режимі електронного судочинства, в тому числі подавати позовні заяви, клопотання, приймати участь в судових засідань без відвідування суду.

І лише зараз, в умовах фактичного призупинення здійснення правосуддя, Верховна Рада вимушена була поспіхом прийняти закон, яким внесла зміни до процесуальних кодексів, які дозволять лише на час карантину проводити судові засідання в режимі відеоконференцій поза межами приміщення суду (стаття 212 ЦПК України, стаття 197 ГПК України, ст. 195 КАС України).

Наведені зміни повинні дозволити учасникам судових процесів на час карантину приймати участь в судових засіданнях, перебуваючи в офісі чи вдома.

Для цього такому учаснику потрібно:

(1) мати комп’ютер з доступом до інтернету,

(2) отримати електронний підпис,

(3) написати заяву/клопотання до суду з проханням провести судове засідання в режимі відеоконференції поза межами суду (на період карантину дозволено направляти заяви/клопотання на електронну пошту суду).

Варто зазначати, що діючими редакціями ЦПК/ГПК/КАС України вже було передбачено можливість участі в судових засіданнях поза межами приміщень суду, але тільки після початку функціонування Єдиної судової інформаційної-телекомунікаційної системи (яка досі не працює), при цьому ризики технічної неможливості, переривання зв’язку тощо покладені на учасника справи, який подав відповідну заяву (ч. 4 ст. 212 ЦПК України/ч. 4 ст. 197 ГПК України, ч. 4 ст. 195 КАС України).

Враховуючи, що на даний час Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система так і не почала функціонувати, незрозумілим залишається в який спосіб суди будуть проводити засідання в режимі відеоконференцій та яким чином будуть встановлювати особи учасників процесу. Крім того, не визначені технічні вимоги, яким має відповідати обладнання, для можливості проведення засідань в режимі відеоконференції. Припускаємо, що через технічні проблеми під час проведення засідань в режимі відеоконференцій, ці зміни не набудуть широкого застосування.

Продовжено процесуальні строки

Запровадження карантину створило істотні перешкоди для учасників процесу, які з об’єктивних причин (перебування в обсервації/ на самоізоляції, призупинення діяльності поштового відділення/ суду тощо) можуть пропустити процесуальний строк. Отже, в таких випадках пропуск процесуального строку відбувається не через нехтування особою своїми процесуальними правами, а виключно через об’єктивну неможливість здійснити певну процесуальну дію.

В умовах карантину суди погоджуються приймати процесуальні документи, які надходять на їх офіційну електронну пошту. Але як бути у випадку, для прикладу, з поданням відзиву, копію якого спочатку необхідно направити іншим учасникам справи, електронна адреса яких може бути не відома ?

З метою вирішення таких ситуацій, Верховна Рада внесла зміни до Прикінцевих положень ЦПК України, ГПК України та КАС України в частині продовження всіх процесуальних строків на час карантину. Тобто, якщо особі потрібно подати, для прикладу, відзив в строк, який припадає на час карантину, особа має право відтермінувати подання такого відзиву до закінчення карантину. Для визначення строку на його подання необхідно згадати, коли було отримано позовну заяву/апеляційну/касаційну скаргу та з наступного дня почати відраховувати строк на подання відзиву, при цьому строк, який припав на час карантину, не враховується. З метою уникнення будь-яких формальних перешкод для подання та розгляду відповідних процесуальних документів, рекомендуємо при їх поданні одночасно подати клопотання про поновлення процесуального строку на цій підставі.

Варто враховувати, що ці зміни набудуть чинності лише з дня опублікування цього закону (відповідно до Перехідних положень цього закону).

Тобто, якщо до дня набрання чинності цим законом, в особи вже пропущено процесуальний строк, вона не зможе його поновити на підставі цього закону, оскільки будуть застосовуватись загальні правила. Та навіть у випадку, якщо процесуальний строк вже пропущений, радимо все ж подати клопотання про поновлення процесуального строку та обґрунтовувати його поважністю причин пропуску (перебування в обсервації/ на самоізоляції, призупинення діяльності поштового відділення/ суду тощо).

Обмеження доступу до судових засідань

Цей закон також вніс зміни до ЦПК та ГПК України (але чомусь такі зміни не внесли до КАС України) в частині обмеження доступу до судових засідань осіб, які не є учасниками судових процесів, якщо їх участь в судовому засіданні становитиме загрозу життю чи здоров’ю особи. Однак відповідні формулювання є неконкретними а тому можуть призвести до вибіркового підходу щодо не допуску осіб, які не є учасниками судових процесів, до судових засідань.

Водночас за даних умов присутність в судових засіданнях осіб, які не є учасниками судових процесів, не є тим вкрай важливим питанням, що турбує учасників процесів, враховуючи, що в цивільних/ господарських справах судові засідання майже не проводяться, але тим не менш і ці зміни, і наведені вище зміни загалом є позитивними.

Залишити коментар