Перейти до основного вмісту

«Від виконання судового рішення напряму залежить довіра до суду», - суддя Юлія Бездоля

Чому кваліфікаційне оцінювання варто сприймати як новий корисний досвід, які «лайфхаки» слід використовувати при підготовці до тестування, чому звільняються судді саме під час кваліфоцінювання та від чого залежить авторитет судової влади в інтерв’ю  «Дзеркалу  суддів України» розповіла суддя Господарського суду Одеської області Юлія Бездоля 

-    Юліє Сергіївно, нещодавно в рамках кваліфікаційного оцінювання суддів Ви проходили комп’ютерне тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей. Що було найскладнішим в процесі проходження тестування? Як думаєте, яким буде результат?

На мою думку, тестування морально-психологічних якостей і загальних здібностей - найцікавіший етап кваліфікаційного оцінювання. Протягом одного дня  ми складаємо п’ять тестів, серед яких: 3 - психологічні (на стресостійкійсть, емоційну стабільність, добропорядність, комунікабельність та інших індивідуальних рис характеру) та 2 тести General Skills (на загальні здібності, а саме – на вербальний та абстрактно-логічний інтелект).

Результати обох тестів General Skills відомі кожному особисто одразу після проходження. До речі, своїми результатами по цим тестам я задоволена.
Що стосується психологічних тестів - то їх результати безпосередньо після складання не відомі. Я раніше ніколи не проходила професійні психологічні тестування, тому з нетерпінням чекаю, як оцінять мене психологи. 

У відповідях на питання психологічних тестів та на інтерв’ю з психологом головне, на мою думку, залишатись відвертим. Адже, намагаючись сподобатись та вдаючи з себе когось іншого, ніхто не матиме гарантій, що “уявна” людина буде кращою за тебе, справжнього.

-    Мені відомо, що безпосередньо перед тестуванням Ви проходили навчання в Школі політичних студій. Як Вам вдається все поєднувати? Ви змогли приділити час для підготовки до тестування? Готуєтесь, як правило, готуєтесь разом із чоловіком, який теж зараз проходить кваліфікаційне оцінювання?

Так, дійсно, тільки в ніч перед тестуванням я повернулась з Другої сесії Української школи політичних студій. Я вдячна долі, що маю змогу долучитись до цього освітнього проекту, відтак питання про відмову від участі в навчанні навіть не поставало. Хоча, дійсно, друзі мені докоряли, що у мене неправильно розставлені пріоритети, оскільки через щільний графік УШПС в мене практично не залишилось часу для підготовки до чергового етапу кваліфікаційного оцінювання.

Однак я вважаю, що до психологічного тестування готуватись не потрібно. А до тестів General Skills ми з чоловіком готувались окремо в основному за книгою Ганса Айзенка “Мегамозок”. В ній є тести, відповіді на них, є можливість зробити “роботу над помилками” і зрозуміти, які закономірності закладені в різні тестові питання.

В дитинстві я дуже любила тести Айзенка на загальний рівень інтелекту. Тому під час недавньої підготовки було цікаво зрозуміти, що в тобі змінилось з того часу та чи залишились у пам’яті алгоритми вирішення завдань. Виявляється, на рівні підсвідомості ми все пам’ятаємо!

-    Що Ви порадите колегам, які тільки готуються до тестування? 

Раджу спробувати пройти різні види General Skills в мережі Інтернет з розшифруванням результатів, щоб зрозуміти сутність своїх помилок. Це дуже хороший досвід, бо зазвичай через завантаженість у суддів не завжди є час для самотестування. Варто поставитись до цього етапу кваліфоцінювання з позитивної точки зору - як до нового досвіду.

При підготовці до вербального тесту слід згадати слова іншомовного походження та діалекти (на кшталт: марудний, цибатий, опецькуватий). Наприклад, на Півдні України, де я живу і працюю, такі слова практично не вживаються.

В основному ж вербальний тест виявляє загальний рівень світогляду, який не можливо натренувати за декілька днів. Тому більшість часу на підготовку слід приділити абстрактно-логічному тесту (тесту на геометричні фігури). Саме тут є сенс попрактикуватись, бо є загальні закономірності, розуміючи які, вирішувати тестові завдання буде легше. 

-    Діючим суддям країн — членів Ради Європи невідомий такий інструмент як іспит. На скільки доречною в Україні є така форма перевірки компетенції судді? Чи, можливо, це можна було б зробити в інший спосіб?

На мою думку зараз не на часі говорити про те, що вже є фактом. Профільним Законом передбачена процедура кваліфікаційного оцінювання. В Перехідних положеннях Конституції України, змінами до неї (щодо правосуддя), які були схвалені Парламентом 2 червня 2016 року, визначено, що всі судді мають пройти оцінювання на підтвердження відповідності займаній посаді. 

Що стосується міжнародних стандартів, то, зазвичай, оцінювання моральних якостей і здібностей, а також професійної кваліфікації у галузі права повинно припадати на етап добору суддів, а не проводитись щодо діючих суддів.

В Монреальській універсальній декларації про незалежність правосуддя виначено, що кандидати на посаду судді повинні бути чесними та здібними особами. Саме ці якості перевіряються зараз під час оцінювання. Тож фактично йдеться про підтвердження кваліфікаційних критеріїв перебування на посаді судді. Це серйозний виклик не лише для кожного судді окремо, але й для функціонування всієї судової влади, яка є основою демократичної держави. Я сподіваюсь, що в майбутньому парламентарі будуть з обережністю відноситись до таких екстраординарних процедур.

Організація процесу, в тому числі і під час етапу психологічного тестування та тестування загальних здібностей - на висоті. Такого рівня вдалось досягти завдяки професіоналізму працівників апарату, які безпосередньо організовують процес. На мою думку, ВККСУ працює “в авралі” та на межі можливостей, зокрема, і людських. Сподіваюсь, що судді і всі, хто слідкує за ходом судової реформи, це розуміють.

Оцінити проміжні результати кваліфікаційного оцінювання суддів мені на разі складно. Деяких колег, яких я вважаю хорошими суддями, було визнано такими, що не підтвердили здатність здійснювати правосуддя. Тому об’єктивну оцінку процесів, які на сьогодні проходять в судовій владі, можна буде надати лише з часом.

-    За останньою інформацією ВККСУ, майже 8% (68 з 868) суддів вирішили припинити здійснювати правосуддя саме під час проходження кваліфікаційного оцінювання і були звільнені за власним бажанням. Як прокоментуєте такий процес самоочищення? Це, взагалі, багато, чи мало?

Під час кваліфікаційного оцінювання частина суддів дійсно вирішили самостійно припинити участь в процедурі оцінювання.

Я важко ставлюсь до того, скільки суддів за останні роки пішли у відставку та звільнились. Багатьох з них я знаю особисто. Основна причина їхнього рішення  - втома від нервового напруження та негативу, який вони на собі відчувають. Тому ті, хто мають право на відставку, часто вирішують скористатись ним і подбати про своє здоров’я.

Натомість судова система втрачає кваліфіковані та досвідчені кадри, які важко буде замінити. Це негативно позначається на навантаженні у судах, особливо районних. Дехто з моїх колег фізично не встигає розглядати справи в умовах, коли один суддя працює за “трьох”. А в кінцевому підсумку це впливає на довіру до суду  та на сприйняття суддів людьми, які чекають на судові рішення.

Судова система знекровлена, тому кожен професійний хороший суддя важливий та потрібний, а його звільнення є втратою для системи правосуддя.

-    Юліє Сергіївно, давайте поговоримо про довіру до суду. Як Ви оцінюєте співпрацю органів судової влади з громадськістю і ЗМІ? До якої межі суд має бути відкритим для суспільства? Чи цієї межі немає?

Комунікації між судовою владою та суспільством зараз дуже розвинуті. З одного боку - це програми охоплення, прямі зв’язки, просвітницькі заходи тощо. В нашому суді, як і в багатьох інших, постійно проводяться Дні відкритих дверей, квести, дебатні турніри. Школярі та студенти мають можливість відвідувати судові засідання та знайомитись з роботою суду. 

З іншого боку - це сторінки судів та суддів в соціальній мережі Фейсбук. На відміну від офіційних сайтів судів, інструменти ФБ-сторінок дозволяють налагодити пряму взаємодію, адже кожен може напряму поставити  питання чи з’ясувати актуальну для себе інформацію про організацію роботи суду, розклад судових засідань чи офіційних заходів суду.

Судді у мережі Фейсбук, сьогодні є більш публічними та відкритими ніж раніше. Прес-служби судів зараз діють проактивно, моніторять ЗМІ, намагаються завжди швидко надати офіційну позицію суду з актуальних питань.

Тож, на мою думку, серед тих, хто буває в суді та цікавиться функціонуванням інститутів судової влади - рівень довіри до суду поступово буде збільшуватись.

Інше питання - авторитет судової влади. Він зараз не на високому рівні, як і у всіх владних інститутів. Ті виклики, які постали перед Україною та всіма нами,  дали поштовх до усвідомлення тих цінностей, на яких ми будемо будувати майбутнє. І незалежна сильна судова влада, як основа демократичної держави, важлива для всіх. Бо кожен врешті звертається до суду за захистом та справедливістю. Тобто, довіра є. Незважаючи на всі виклики, суд продовжує щодня виконувати свою конституційну функцію - захищати права та інтереси людей.

Що ж до системи виконання судових рішень, то, на мою думку, її слід  підпорядкувати судовій владі. У розумінні статті шостої Європейської Конвенції, виконання судових рішень є однією із стадій судового розгляду, який забезпечує людям право на справедливий суд. Тому, зрештою, від кінцевого виконання судового рішення напряму залежить довіра до суду.

Тривале невиконання судових рішень - це основний докір Україні з боку Європейського суду з прав людини. Вважаю, що для виправлення цієї ситуації стадія виконання судових рішень повинна також знаходитись під контролем судової влади.

-    Як Ви ставитесь до опитувань щодо довіри до судової влади в Україні? Ви довіряєте всім оприлюдненим цифрам? На чому повинна базуватись об’єктивна оцінка довіри до суду? 

Я не маю доступу до всіх даних, щоб чітко розуміти методологію кожного опитування. Однак, на мою думку, рівень довіри та об’єктивність досліджень слід аналізувати з точки зору ситуації, яка склалась навколо судів. Я маю на увазі  інформаційні війни, активні популістські звинувачень з боку окремих політиків на адресу суддів, які зводяться до проставлення “тавра” на кожному судді та звинувачення у всіх гріхах.

Я певною мірою усвідомлюю, що до суддів зараз не високий рівень довіри у суспільстві. Проте, часто люди не довіряють судам не тому, що мають об’єктивні причини для цього, а тому, що не довіряють будь-якій з гілок державної влади в цілому, або формують своє уявлення про суддів з деяких ЗМІ та чуток, а не з власного досвіду. 

Звісно, в судовій владі є різні люди, бо суди - це зріз суспільства. Проте, «підігріта» ненависть до суддів та популізм, який лунає з екранів деяких телеканалів, часто не має підгрунтя, однак може бути можливістю для отримання політичних дивідендів.

На жаль, судова влада виявилась не готовою до таких викликів. Нам не вистачає певного корпоративного духу, який, наприклад, притаманний правоохоронним органам. Судді були розподілені між інстанціями та юрисдикціями і більшість, навіть, працюючи в одному місті, не були між собою знайомі.

У статті “Федераліст №78” Олександр Гамільтон так писав про розподіл влади: “Судова влада не має ніякого впливу ні на меч, ні на скарбницю, у підсумку не має ні сили, ані волі - лише виносить судження і в підсумку залежить від допомоги виконавчої влади для втілення їх у життя. Таким чином, цілком зрозуміло, що судова гілка влада найслабша серед трьох, вона ніколи не зможе успішно напасти на будь-яку з інших двох, і потрібно проявити найбільшу турботу, щоб дати їй можливість захиститись від них...”

Незважаючи на час, що плинув та на географічні координати, ці слова актуальні для України. Головне - щоб люди усвідомили, що їхні права здатен захистити лише незалежний та сильний суд. І лише тоді очікування суспільства будуть вимірюватись об’єктивними показниками ефективного захисту судом порушених прав. А рівень довіри до суду, відповідно, відображатиме цю об’єктивну оцінку.

Тобто, об’єктивна оцінка довіри до суду повинна базуватись саме на авторитеті судової влади в суспільстві. Я сподіваюсь, що найближчим часом судді зможуть здолати ті виклики, які зараз перед ними стоять, пройдуть оцінювання та продовжать працювати на утвердження авторитету судової влади.

Спілкувалась Аліса Ткачук

Залишити коментар