Перейти до основного вмісту

Уряд готовий до «дерибану» УЗ: корупційні схеми Лещенка-Кравцова вийшли на фінішну пряму

12 серпня 2020 року більшість залізничників були шоковані одною-єдиною новиною – уряд майже готовий до приватизації Укрзалізниці, причому саме за планом, який на всі лади пропагував у ЗМІ член Наглядової Ради УЗ Сергій Лещенко. Спочатку 49% стратегічного підприємства держави віддадуть «потрібним» інвесторам. Можливо, великим міжнародним фінансовим організаціям, таким як ЄБРР або Світовий банк. Причому останнє твердження є не таким вже й гіпотетичним, з урахування розслідування деяких ЗМІ про «схеми», які курує Лещенко на догоду Томашу Фіалі, представнику політичних та фінансових проектів Дж.Сороса в Україні (див тут https://klymenko-time.com/rassledovaniya/shemy-sorosyat-v-ukrzalizniczi-2-detalno-obyasnyaem-pochemu-sergej-leshhenko-snova-vret/). Згодом же компанію планують поділити на 4-5 частин, кожна з яких по-своєму цікава інвесторам. У сухому залишку  держава матиме лише "шпали", "будку стрілочника" і збиткові регіональні вокзали. А із функціоналу – лише обслуговування пасажирських перевезень.

 

Така сумна перспектива Укрзалізниці – прямий наслідок дії схем, які в тому чи іншому контексті запустили саме Сергій Лещенко та колишній очільник УЗ Євген Кравцов. Причому окремі чиновники вже зрозуміли, якими репутаційними втратами обернеться для них будь-яке згадування поруч з цими прізвищами в недалекому майбутньому і почали себе потроху «відбілювати».

 

Наприклад, зовсім нещодавно міністр інфраструктури Владислав Криклій дав інтерв’ю “Економічній правді”, у якому розповів, що змінилося після звільнення Євгена Кравцова з посади очільника Укрзалізниці. Так, спочатку міністр відповів на запитання про причини звільнення Кравцова: “Про Укрзалізницю точно не можна сказати, що там все було добре. Якби компанія мала бездоганні результати та прибрали б клани й вертикалі, які паразитували на компанії, то питань про звільнення Кравцова точно б не виникало”. Що ж до уточнювального запитання, чи не паразитують зараз, Криклій відповів: “Я впевнений, що паразитують, але набагато менше. Загалом це ж величезна компанія, де багато підрозділів. Плюс дуже багато побутової корупції. Якщо ми говоримо про верхньорівневу корупцію, змови з олігархами в перших кабінетах, то тут такого точно немає”. Звичайно, про так звану «верхньорівневу корупцію» міністр не міг сказати інакше, оскільки тоді довелося б визнавати винним і самого себе. Але сам факт того, що міністр і досі не виключає наявність корупції в УЗ багато про що говорить.

 

Цікаво, що в цьому ж сенсі якомога частіше намагається відвести від себе підозри в корупційних схемах і головний «антикорупціонер» залізниці С.Лещенко. Чого лише вартий його пост на власній сторінці у Фейсбук, мовляв «в інтересах компанії почати очищатися від людей, які себе дискредитували, як би хто за них не просив». Але як і у випадку з відомою приказкою, найголосніше закликає ловити крадія сам крадій.

 

Це ми до того, що концепція приватизації всього і вся в Україні вже не один десяток років спирається на лаконічне твердження: "крадуть". Цим смисловим тараном вдало розбивають вщент будь-які твердження щодо того, що продавати за мінімальну ціну найцінніші внутрішні активи, найбільш ліквідні державні підприємства, м'яко кажучи, нерозумно. Такі корпорації, як "Нафтогаз", залізниця, порти, є цінними для інвесторів насамперед з огляду на їхнє монопольне становища на ринку. І перед будь-якою «розумною» державою завжди виникає дилема: або ефективно управляти, долаючи відсталість державного менеджменту і корупцію, або якісно регулювати діяльність природних монополій у разі їх переходу в приватні руки. Проте навряд чи хоч один з названих сценарій буде реалізований в УЗ.

 

Для прикладу, згідно з фінпланом УЗ, компанія очікує завершити 2020  рік з прибутком 69 тис. грн. То нічого, що відповідна сума майже на 3 млрд грн менша, ніж результати 2019 року. Але навіть ця цифра далека від ефективного управління.  Так, у розрізі кварталів в УЗ очікують на такі результати: 1 квартал – збиток 6 963 млн грн; 2 квартал – збиток 4 229 млн грн; 3 квартал – прибуток 1 921 млн грн; 4 квартал – прибуток 9 271 млн грн. А тепер слідкуємо за рухами рук так званих реформаторів та антикорупціонерів уважно: “У ІІІ та ІV кварталах основною причиною прибутковості є прогнозоване зростання прибутковості перевезень та реалізація непрофільних активів у сумі 7 879 млн грн у 4 кварталі 2020 року”. Тобто перш ніж приватизувати, в УЗ зроблять масовий розпродаж усього, до чого дотягнуться – майже на 8 млрд грн!

 

Але про цю катастрофу усі ЗМІ згадують неохоче, бо вправний журналіст Лещенко добре знає, як скористатись хайпом у медіа для відвернення уваги від чогось справді серйозного.

 

Нагадаємо, що на початку серпня Укрзалізниця в черговий раз опинилася в епіцентрі суспільної уваги. Побиття жінки та спроба її зґвалтування в потязі Київ-Маріуполь стало шоком для всіх. На щастя злочинця вдалося затримати і є шанси на його покарання. Проте, з’ясувалося, що нападник їхав без квитка, що є давно відомою схемою. І член наглядової ради «Укрзалізниці» Сергій Лещенко відразу ж заявив, що ініціював службове розслідування, аби вийти на того, хто «кришує» побори між провідниками та пасажирами без квитків. «Ми маємо дати відповідь на системну проблему, коли провідники за гроші підсаджують пасажирів. Ця система поборів існує багато років, і не може функціонувати без централізованого «кришування», - заявив він. Централізоване «кришування», якщо по чесному – то прямий обов’язок для роботи оновленої внутрішньої служби безпеки, яку так завзято реформував сам Лещенко, але про це пан антикорупціонер жодного слова не сказав ані у ЗМІ, ані у Фейсбук. Тобто, пропрацювавши трохи більше пів-року Лещенко зрозумів, що провідники возять безбілетних пасажирів, за що отримав майже 1,5 млн. грн. зарплатні! Ще через пів-року останній зрозуміє, що машиністи можуть красти дизельне пальне та знову звернеться до свого оновленого підрозділу безпеки з вимогою перевірити отриману ним актуальну інформацію, а компанія останньому заплатить ще 1,5 млн.грн. Складається враження що Лещенко через ЗМІ намагається завуалювати розслідування такими інформаційними «качками» з метою відвернення уваги суспільства від корупційних дій синдикату Кравцова-Криклія-Лещенка.

 

Та й то сказати, що розібратися з проблемою пасажирів «поза касою» - хороша ідея. Мабуть. Однак постає питання: а як взагалі топ-менеджери, в тому числі наглядова рада «Укрзалізниці», вирішують численні проблеми в компанії? Особливо, враховуючи рівень зарплат, які за мірками нашої не дуже заможної країни дозволяють віддаватися на повну роботі і зовсім не думати про гроші. За даними нардепа від "Слуги народу" Ольги Василевської-Смаглюк, журналіст Сергій Лещенко з жовтня 2019 року по квітень 2020 року отримав 1,4 млн грн. А щодо статків Кравцова, то він сам в інтерв’ю УНІАН повідомляв, що в 2018 році його зарплата становила 570,6 тис. грн в місяць. Але того і Кравцову, і Лещенку було замало, бо насправді заробляли вони зовсім в інших сферах, і зовсім інші суми.

 

Останній з очільників УЗ встиг вибудувати під себе настільки серйозні корупційні схеми, що з його звільненням вони не тільки не зменшились, але навіть закріпились, не в останню чергу завдяки «антикорупційній допомозі» від Лещенка, що дуже вдало зайшов у Наглядову раду якраз напередодні звільнення Кравцова.  При цьому журналісти одного з українських онлайн-видань провели власне розслідування - і прийшли до висновку: корупція на залізниці може бути чітко структурованою і керуватися однією людиною - вже колишнім очільником УЗ Євгеном Кравцовим, який, на думку авторів розслідування зберіг свій вплив і своїх "ставлеників" на всіх напрямках та рівнях. При цьому він начебто розгортає справжні кадрові війни з тими співробітниками, які можуть завадити реалізації схем.

 

То що ж розкопали журналісти?

 

Ще з січня 2020 року знаний експерт з питань функціонування залізниці Сергій Лещенко, який невідомо з якого дива близько року тому увійшов до складу наглядової ради "Укрзалізниці", очолив новостворений комітет з питань комплаєнсу та антикорупції. Злі язики подейкують, що сталося це не через численні таланти екс-журналіста та нардепа-"єврооптиміста", а через його тісні стосунки з НАБУ. Стосунки, які наштовхують на думку, що Лещенко виконує в УЗ роль "агента під прикриттям", адже чим далі – тим частіше, подейкують, НАБУ залучається до бізнесових, політичних та кадрових розбірок всередині товариства.

 

А залучатися там є до чого. 7 квітня 2020 року голова Служби безпеки України Іван Баканов направив на ім’я прем’єр-міністра Дениса Шмигаля доповідну записку, яка стосувалася УЗ. У цій записці Баканов акцентував увагу на посиленні загрози стійкому і безпечному функціонуванню об'єктів критичної інфраструктури залізничної галузі через неефективну діяльність наглядової ради АТ "Укрзалізниця".

 

Складається враження, що сформована Наглядова рада і встановлений нею протягом 2018-2019 рр. Порядок контролю за діяльністю правління товариства не тільки не сприяли поліпшенню фінансово-економічного становища АТ "Укрзалізниця", а й загострили існуючі проблеми функціонування УЗ. А от анонсованих зрушень у боротьбі з корупцією у товаристві досі не спостерігається.

 

Можливе збереження паном Кравцовим впливу на те, що відбувається в УЗ, вже після звільнення, наші джерела у товаристві пов’язують з тим, що він свого часу був причетний до формування нинішнього складу Наглядової ради. Мовляв, саме тоді туди потрапили люди, що можуть підтримувати Кравцова і сьогодні. При цьому, подейкують, Кравцов дуже тісно спілкується з чинним міністром інфраструктури Криклієм та представником його бек-офісу Грантом Даяном – і начебто навіть має на них серйозний вплив. І саме завдяки цьому, мовляв, йому і вдається і далі реалізувати старі схеми попри те, що формально він не має вже до УЗ жодного стосунку. А члени Наглядової ради, подейкують, забезпечують прикриття згаданих схем.

 

Так, приміром, в УЗ досі згадують, як Сергій Лещенко боровся за збереження на посаді близького до Кравцова голови тендерного комітету філії "Центр забезпечення виробництва" Укрзалізниці Валерія Шергіна, якого публічно називав "особистим агентом". Основним завданням Шергіна начебто було забезпечення недоторканності "газових схем" та постачальників газу на УЗ, а також закупівлі електроенергії.

 

Наші джерела в товаристві також запевняють: окрім "газової схеми" Кравцов досі начебто опікується оборудками з подачею вагонів, постачанням олив, дизельного пального, вугілля, електроенергії, закупівлею коліс та люксових авто. І найголовніше – його пов’язують виплатою за рішенням суду коштів компанії VR capital. При цьому, подейкують, по кожній зі схем не без участі продажних ЗМІ призначалися "цапи-відбувайли", часто – люди, які не мали до корупції жодного відношення, а часом – ще й становили загрозу для збереження схем. І всіх цих людей, мовляв, синхронно з появою негативного характеру публікацій починають також викликати на допити у НАБУ. А згодом – просто звільняють. До вказаних осіб можна віднести Романа Веприцького, Євгена Нікітіна, Вячеслава Єрьоміна, Ковтун Володимира, Григорія Бойко, Олега Назарука, Артема Олійника, Сергія Лейбука, Миколу Кужавського, Артема Морковкіна, Максима Міняйло та багато інших.

 

Приміром, директор по інфраструктурі Роман Веприцький (один з вірогідних претендентів на посаду нового керівника УЗ) був відсторонений за те, що відкрито критикував Наглядову раду і наголошував: за чинного її складу про прибутки на УЗ можна забути. Подейкують, до його "приборкання" причетний Кравцов, який "натравив" на Веприцького НАБУ. Між іншим, той самий Веприцький раніше називав Кравцова та його ставлеників бенефеціарами корупційних схем на УЗ. "Шукайте тих, кому це вигідно. Групі колишнього керівника УЗ Євгена Кравцова. Його звільнили, але запущені ним процеси досі працюють – по тендерах, нерухомості, кадрових рішеннях та інших корупційних питань. Нічого не змінилося", - казав Веприцький.

 

В одному зі своїх останніх інтерв’ю Сергій Лещенко розповів про те, що до нього Укрзалізниця жодного разу не закуповувала газ через систему ProZorro, натомість закупівлі проводилися за угодами, укладеними ще у 2004 з компанією "ЮгГаз" (яку пов’язуть з Учителем) та компанією "Скела Терциум" (компанія Белашова) та що при ньому вперше провели закупівлю газу через систему ProZorro. Тож корупцію, мовляв, подолано. Однак Лещенко не згадує про одну суттєву деталь. Закупівля газу хоч і відбулася через систему ProZorro, але проводилась вона славнозвісною філією "Центр забезпечення виробництва", де головою тендерного комітету є той самий "агент" Валерій Шергін, а переможцями тендеру стали все та ж незмінна компанія "ЮгГаз" та пов’язана із "Скела Терциум" фірма ТОВ "Інвестсервіс". Гравці ті ж самі, тільки от ціна інша: цього разу постачання газу відбуватиметься, за даними наших джерел, аж в 2,5 рази дорожче від ринкових цін. Однак ні Наглядову раду, ні НАБУ ця ситуація не зацікавила. І про жодні розслідування того, кому вигідно аж так переплачувати і ще більше погіршувати фінансове становище і без того хронічно "збиткової" "Укрзалізниці" - наразі не чути. І тим більше, ніхто не досліджує можливу причетність до цієї ситуації пана Кравцова.

 

Довгий час на залізниці, за даними наших джерел, "процвітав" схематоз, який начебто курував спершу колишній директор філії "Центр транспортної логістики" Сергій Підгородецький, а пізніше – в.о. директора філії Олег Горенко та його заступник Тимофій Мураховський. При цьому у ЗМІ за схему з шантажем вантажовідправників називали В’ячеслава Єрьоміна. Його після декількох публікацій було звільнено. Чи мав він хоч якийсь стосунок до цієї історії - досі невідомо. "Створивши синдикат, контрольований особисто Євгеном Кравцовим, через вказаних своїх наглядачів, вони до карантину вимагали у комерційних організацій в середньому від 100 євро за один вагон. Збір готівки відбувається через низку експедиторських компаній.

 

Не можна не торкнутись питання виплати Укрзалізницею близько 5 млрд грн. компанії VR Capital. 11 червня Господарський суд Києва задовольнив позов компанії VR Global Partners L.P. (Кайманові острові) до "Укрзалізниці" в справі №910/10565/17 та вирішив стягнути з відповідача на користь позивача 66,4 млн дол заборгованості за кредитним договором №К-03/140 від 07.03.2012. Первинним кредитором був Промінвестбанк, а позичальником – "Південна залізниця". У І кварталі 2019 року Промінвестбанк продав для VR Global Partners права кредитної вимоги до "Укрзалізниці" (в т.ч. за вказаним кредитним договором) на 5 млрд грн з дисконтом 30%. Подейкують, схема була максимально проста та складалася всього з 2 етапів: на першому, мовляв, Кравцов підписує договір на придбання американських тепловозів General Elektric та купує їх, а на другому - УЗ виплачує кошти компанії VR Capital у розмірі близько 5 млрд грн, яка придбала вказану вимогу у "Промінвестбанку".

 

Cеред працівників УЗ досі ходять чутки про те, що Євген Кравцов звільнив керівника безпеки Укрзалізниці Володимира Ковтуна начебто за те, що останній хотів розібратися з оборудками з вагонами та не давав змоги програти судову справу компанії VR Capital. Та й звільнення Олега Назарука працівники залізниці у приватних розмовах пов’язують з тим, що той, мовляв, мав "нахабство" спробувати розібратися із закупівлями філії ЦЗВ УЗ, в тому числі, із дивними закупівлями газу. Не дуже вірять працівники товариства і у офіційно озвучені причини звільнення одного з керівників безпеки УЗ Артема Олійника - у колективі існує думка, що він просто "забагато знав" про те, як реально проходять закупівлі на залізниці.

 

Також, як розповіли нам працівники компанії, за останні два тижні нинішнім діючим менеджментом компанії, яку повністю контролює пан Кравцов, призначено 172 особи на керівні посади в центральному офісі Укрзалізниці та на її філіях, які жодного відношення до залізниці не мали, мають не відповідну освіту та досвід роботи. Як пояснили обізнані люди, вказане пов’язано з можливим найближчим призначенням на посаду Голови Правління Укрзалізниці Володимира Жмака, який не є людиною Кравцова-Криклія та внаслідок призначення якого останні втратять свій корупційний вплив на діяльність Укрзалізниці. Тому, як подейкують, всіх 172 особи за своє призначення заплатили грошову винагороду менеджменту Кравцова та перед втратою впливу останній вирішив зібрати «касу» та планує своє подальше політичне майбутнє!

 

Якщо припустити, що і Кравцов, і Лещенко дійсно є агентами спецслужб, то їх діяльність з розвалу УЗ, звичайно, навряд чи визнають злочинною. Проте не факт, що це зовсім не можливо. За інформацією з анонімних джерел, з Кравцова вже взяли підписку про невиїзд за межі України. І це є досить логічним, бо напередодні «великої» приватизації залізниці, зайві проблеми з корупційними скандалами не потрібні нікому. Можливо, і за Лещенко також прийдуть зовсім скоро, хоча і НАБУ закрило відносно останнього кримінальне провадження №42018000000000412 від 22.02.2018 року за ч.3 ст. 368-2 Кримінального кодексу України.   

 

Але точно можна прогнозувати, що увага і ЗМІ, і правоохоронних органів до цих достойників буде ще довгою і дуже уважною.

 

Оксана Соболєва

Залишити коментар