Перейти до основного вмісту

«Наразі професія приватного виконавця є дуже зарегульованою», - міжнародний експерт

Про реформу виконавчого провадження, професійне самоврядування, законодавчі недоліки нової професії приватного виконавця  "Юридичній газеті" розповів міжнародний експерт Проекту ЄС «ПРАВО-Justice» Катілін Попов.

– Пане Катіліне, як Ви оцінюєте реформу системи виконання рішень?

– Загалом, моя оцінка та оцінка Проекту є позитивною. Звичайно, залишається ще багато роботи. Наш Проект продовжить надавати підтримку в ролі партнера, особливо Міністерству юстиції України та Асоціації приватних виконавців. Нещодавно Мін’юст рапортував про перші успіхи: відсоток справ, які були успішно доведені до кінця приватними виконавцями, складає близько 83%. Водночас відповідний показник покращився в Державній виконавчій службі – 30%. Тобто є основні показники, які свідчать про те, що реформа рухається у правильному напрямку.

– Яким чином відбувається оцінка реформи? За якими критеріями, окрім названих, Ви оцінюєте, що добре, а що погано?

– Основним показником є кількість стягнутих коштів та вирішених справ. Звичайно, є також інші показники, на які ми звертаємо увагу. Наприклад, одним із таких показників є дотримання закону виконавцями. Наразі ми можемо сказати, що як виконавці загалом, так і приватні виконавці зокрема (оскільки ми зосереджуємо свою увагу більше на приватних), у свій діяльності дотримуються вимог закону. Про це свідчить той факт, що станом на сьогодні було порушено лише чотири дисциплінарні справи. Це означає, що більшість приватних виконавців працює в межах закону.

Ще один показник, який ми беремодо уваги, – кількість кандидатів. Це ілюструє, як правова спільнота дивиться на професію, як її сприймає. Наразі ми не можемо сказати, що цей показник є таким же позитивним. Тобто серед представників юридичних професій є певні вагання щодо того, чи долучатися до нової професії. Міністерство юстиції як основна рушійна сила реформи обізнане про цю ситуацію та готове вжити певних заходів для її поліпшення. Наш Проект готовий співпрацювати з Міністерством, щоб створити більш привабливі умови.

– При цьому як приватні виконавці, так і кандидати на цю посаду неодноразово наголошували, що Мін’юст створює перешкоди у доступі до професії, змінює правила гри під час гри…

– Дійсно, це може бути однією з проблем. Однак, на мою думку, це не головна проблема. Більш важливим питанням є створення належних умов, у тому числі завдяки вдосконаленню нормативної бази, щоб приватні виконавці могли виконувати свою роботу. Оскільки сьогодні професія є дуже зарегульованою, існує забагто нормативних актів, це заважає приватним виконавцям діяти так, як вони повинні. Така зарегульованість у поєднанні з непослідовною судовою практикою є тим чинником, який відвертає кандидатів від професії.

– Чи спілкувалися Ви або інші представники Проекту з приватними виконавцями? Чи є незадоволення реформою саме від них?

– Звичайно, ми постійно спілкуємося з представниками професії. Основна претензія, яку вони озвучували, – це недоліки судової практики, непослідовність судів у винесенні рішень щодо певного спектра діяльності приватного виконавця. Також приватні виконавці говорять про не зовсім справедливу конкуренцію з колегами з державного сектору. Зокрема, вони стверджують, що ДВС чинить опір, створює штучні перешкоди на шляху передачі певних відкритих проваджень від ДВС до приватних виконавців.

– Як врегулювати відносини між приватними та державними виконавцями? Які інструменти мають бути застосовані, щоб це протистояння зникло?

– На мою думку, потрібно внести певні зміни до нормативного врегулювання. Мені здається, що врегулювання діяльності приватних виконавців повинно бути більш нейтральним. Мін’юст використовує ті ресурси, які має в наявності. Нормативна база створюється з розрахунком переважно на державних виконавців, тому враховуються, насамперед, їхні інтереси. Саме це потрібно змінювати, адже це основний недолік реформи, що автоматично позначається на приватному секторі. Через це Україна не може використовувати весь потенціал від реформування сектору виконання судових рішень, а також не може виправити ті недоліки всередині системи, які існують на державному рівні.

– Я правильно розумію, що відповідні рекомендації вже надані Мін’юсту? Він погодився запроваджувати зміни?

– Нещодавно ми мали зустріч з новим заступником міністра юстиції, відповідальним за цей напрямок, – Світланою Глущенко. Під час цієї бесіди ми обговорювали всі ті зауваження, які у нас є. Пані Глущенко висловила зацікавленість у співпраці, а також бажання виправляти недоліки, про які ми зазначили. Тому я щиро сподіваюся, що в майбутньому Міністерство юстиції позиціонуватиме себе як орган, відповідальний не лише за реформу, а який рухається у правильному напрямку.

– Напевно, Ви чули, що Дисциплінарна комісія припинила право на зайняття діяльністю приватного виконавця Андрія Авторгова. Чи відстежує Проект такі ситуації? Чи буде якась реакція, наприклад, якщо суд підтвердить правоту пана Авторгова?

– Цю справу по суті ми не можемо коментувати до рішення суду. Загалом я бачу певні цікаві моменти у цій справі. Як я вже казав, Мін’юст повідомляв нас про два засідання Дисциплінарної комісії. Під час другого розглядалася саме справа Андрія. Звичайно, мені як сторонньому спостерігачеві трохи дивно, що, розглянувши таку малу кількість справ, дисциплінарна комісія одразу застосувала найвищу санкцію. Мен іздається, що в будь-якій країні члени дисциплінарного органу потребують відповідної підготовки та навчання, навіть певного наставництва в тому, як потрібно розглядати дисциплінарні справи.

Крім того, не зайвим буде мати перед очима кращі практики, які можна було б застосовувати. Якщо подивитися на склад дисциплінарної комісії, то вона складається з представників міністерства, приватних виконавців та одного судді. Тому можна з високою впевненістю стверджувати, що для них подібне засідання було вперше. Отже, я думаю, що це одна з тих сфер, де потрібна допомога, де необхідно працювати та навчати членів дисциплінарної комісії, як саме має відбуватися розгляд справ.

– Чи повинна Асоціація приватних виконавців як самоврядний орган реагувати на такі ситуації?

– Так, ми погоджуємося з тим, що Асоціація приватних виконавців як орган самоврядування має здійснювати певний контроль та вживати заходів, щоб забезпечити дотримання положень закону представниками своєї професії. Звичайно, в межах проекту ми також будемо співпрацювати з Асоціацією, щоб так чи інакше розвивати потенціал цього самоврядного органу. Однак на це потрібно багато часу, оскільки навіть керівництво Асоціації не має достатньо досвіду в тому, як повинна належним чином функціонувати ця організація.

Залишити коментар