Перейти до основного вмісту

Під час заборони мирного зібрання необхідно дотримуватись «справедливого балансу» - ЄСПЛ

Заявник від імені молодіжної громадської організації «Чумацький Шлях», зареєстрованої у місті Вінниці, повідомив компетентні органи про проведення пікету у зв`язку із «нездоровим соціальним та економічним станом справ у регіоні».

Під час пікету, який відбувався у сквері навпроти адміністративного приміщення, виконавчий орган міської ради ініціював звернення до суду щодо заборони пікету з мотивів протизаконності розміщення «малих архітектурних форм», порушення громадського спокою та публічного порядку, ускладнення трафіку та ін.

Уже після початку пікету районний суд, розглянувши позов міської ради, дійшов висновку про невідповідну поведінку учасників пікету та заборонив пікет в порядку статті 182 Кодексу адміністративного судочинства України. Суд відзначив, що пікет перешкоджає користувачам дороги, і з огляду на невизначені кількісний склад учасників пікету та його тривалість, породжує можливість повторного порушення публічного порядку. Також суд заборонив даній громадській організації та іншим особам організовувати і проводити мирні зібрання на вулицях і скверах м. Вінниці у майбутньому. Пікет було розігнано представниками поліції в порядку негайного виконання судового рішення.Заявник звернувся до суду апеляційної інстанції із скаргою на рішення суду першої інстанції. Суд апеляційної інстанції встановив, що розміщення наметів порушує норми чинного законодавства. Із зазначених мотивів Заявнику було відмовлено в задоволенні апеляційної скарги. Водночас, суд наголосив, що заборонити мирні зібрання неможливо з огляду на положення Конституції України; проте, з огляду на те, що Конституцією «пікетування» адміністративних будівель не закріплено як одна з форм мирних зібрань, поняття «мирні зібрання» у резолютивній частині рішення суду першої інстанції слід замінити на «пікети». Суд касаційної інстанції відхилив подану Заявником скаргу.

ЄСПЛ наголосив, що право на свободу зібрань є засадничим правом у демократичному суспільстві і, як і право на вираження поглядів, є одним фундаментів такого суспільства. Це право охоплює як приватні зібрання, так і зібрання у публічних місцях, може виявлялися як у статично, так і у формі процесії; дане право може здійснюватися індивідуальними учасниками або особами, що організовують збори

ЄСПЛ підкреслив, що закон має бути достатньо чітким, щоб дати людям адекватне розуміння обставин, за умови настання яких державні органи мають право втручатися у права, гарантовані Конвенцією.

Проаналізувавши матеріали справи та застосовні норми національного законодавства, ЄСПЛ висловив сумнів, що з огляду на формулювання статті 182 Кодексу адміністративного судочинства України про заборону майбутніх зібрань, Заявник міг передбачити заборону зібрання, що вже триває, відповідно до вказаної норми. Водночас, ЄСПЛ наголосив, що хоча формулювання вказаної статті не було спеціально розроблено для вирішення питання щодо розпуску зібрань, що вже почалися, накладення обмеження на зібрання, чиї учасники порушують матеріальне право, не є цілком непередбачуваним. У зв`язку із цим особливого значення набуває інструментарій, яким забезпечена судова влада, для вирішення питань, пов`язаних із втручанням у основні права, відповідно до принципів верховенства права навіть за відсутності законодавства, що конкретно регулює певну ситуацію.

ЄСПЛ вказав, що твердження щодо неналежної поведінки пікетувальників не були належним чином перевірені національними судами. Зокрема, суди не доклали жодних зусиль, спрямованих на перевірку таких обставин, наприклад, опитуючи свідків чи використовуючи інші процесуальні заходи. Також апеляційний суд, постановивши замінити словосполучення «мирні зібрання» на слово «пікет» у резолютивній частині рішення суду першої інстанції, не пояснив значення даного терміну та його співвідношення з терміном «мирне зібрання». Оскільки встановити значення терміну «пікет» на підставі національного законодавства та наданих сторонами матеріалів не видавалося можливим, ЄСПЛ дійшов висновку що фактичний обсяг заборони проведення «пікетів» у майбутньому може бути відкритим для різних тлумачень і не має необхідної точності для визначення Заявником своєї поведінки у майбутньому.

ЄСПЛ відзначив, що національні суди не обґрунтували, в чому саме виявлялося «порушення публічного порядку» та інші порушення з боку пікетувальників; не оцінили їхню кількість, або розмір заблокованої території. З огляду на вказане, ЄСПЛ зробив висновок про невідповідність здійсненого у права Заявника втручання жодній «нагальній соціальній потребі».

ЄСПЛ, врахувавши мету пікету, суттєвий характер обмежень, застосованих до його учасників, дійшов висновку, що здійснене втручання не відповідало нагальній суспільній потребі, не забезпечило «справедливий баланс» між конкуруючими інтересами – таким чином, було порушено статтю 11 Конвенції.

Аналізуйте судовий акт:

«Бачковський та інші проти Польщі» (Bączkowski and Others v. Poland), заява № 1543/06

«Патий та інші проти Угорщини» (Patyi and Others v. Hungary) заява № 5529/05

«Кудревічіус та інші проти Литви» [ВП] (Kudrevičius and Others v. Lithuania [GC]), заява № 37553/05

«Лашманкін та інші проти Росії» (Lashmankin and Others v. Russia), заява № 57818/09

«Вєренцов проти України» (Vyerentsov v. Ukraine), заява № 20372/11

«Шмушкович проти України» (Shmushkovych v. Ukraine), заява 3276/10

«Гафгазе Маммадов проти Азербайджану» (Gafgaze Mammadov v. Azerbaijan), заява № 60259/11

 «Какабадзе та інші проти Грузії» (Kakabadze and Others v. Georgia), заява 1484/07

«Прімов та інші проти Росії» (Primov and Others v. Russia), заява № 17391/06

«Букта та інші проти Угорщини» (Bukta and Others v. Hungary), заява № 25691/04

«Даніленков та інші проти Росії» (Danilenkov and Others v. Russia), заява № 67336/01

Повний текст рішення «Чумак проти України» на Протокол.

Залишити коментар