Перейти до основного вмісту

Позиція ВС щодо тимчасового затримання транспортних засобів

Розглянувши цю справу, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду залишив без задоволення касаційну скаргу обласного управління МВС  та погодився з судовими рішення попередніх інстанцій, якими  було визнано протиправними дії інспектора дорожньо-патрульної служби щодо складання протоколу огляду та затримання транспортного засобу та визнано нечинним вказаний протокол, стягнуто з ГУ ДАІ на користь позивача, зокрема, 1500 грн на відшкодування моральної шкоди, а з комунального підприємства, - 610, 00 грн витрат за евакуацію транспортного засобу та 1500  грн на відшкодування моральної шкоди.

Як встановлено судами 18.11.2008 позивачем було здійснено зупинку та паркування свого автомобіля в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена». Вказаний автомобіль бригадою комунального підприємства був переміщений на штрафмайданчик, автомобіль було повернуто позивачу після    сплати послуг за евакуацію. Підставою для переміщення автомобіля позивача на спеціальний штраф майданчик був складений інспектором дорожньо-патрульної служби протокол огляду та затримання транспортного засобу, в якому було зазначено, що позивач порушив правила стоянки чи зупинки, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Верховний Суд зазначив, що ст. 265-2 КУпАП (в редакції, яка набрала чинності 17.11.2008, тобто за один день до вчинення правовопрушення), визначено, що у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 121, ст.ст. 121-1, 126, ч.ч. 1 -4 ст. 130, ст.ст. 132-1,    206-1    цього Кодексу, працівник Державної автомобільної інспекції тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку (якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху), в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. Про тимчасове затримання робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення.

Тобто, тимчасове затримання транспортного засобу уповноваженою особою Державтоінспекції проводиться у випадках, передбачених ст. 265-2 КУпАП. У разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, тимчасове затримання транспортного засобу не здійснюється.

Тому, посадова особа ДАІ, складаючи протокол огляду та переміщення транспортного засобу, діяла не на підставі та не у спосіб, що передбачений чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством.

Принагідно зазначити, що порядок тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках затверджений постановою Кабінету Міністрів України  від 17 грудня 2008 р. № 1102 з наступними змінами та доповненнями.

Аналізуйте судовий акт: ВС/КАС: Протокол про вчинення адміністративного правопорушення не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії, а тому не може бути предметом оскарження в адміністративному судочинстві (ВС/КАС № 760/9462/16-а)

ВС/КАС: Немає складу адмінправопорушення без зазначення технічного засобу у постанові про порушення ПДР за ст. 122 КУпАП, тому провадження підлягає закриттю на підставі ст. 247 КУпАП (ВС/КАС у справі №337/3389/16-а від 30 травня 2018р.)

Якщо в матеріалах справи відсутнє направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння - це свідчить про те, що поліцейський у встановленому законом порядку не направляв водія у заклад охорони здоров'я для проходження огляду

Для притягнення до цивільної відповідальності власника ТЗ суд повинен встановити виконання водієм в момент ДТП трудових обов’язків, а не тільки наявність цих обов’язків (трудового договору) (ВСУ у справі № 6-1376ц16 21 вересня 2016р.)

Умови відповідальності за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки (ВССУ від 30 травня 2016р. у справі №607/18544/14-ц)        

 

                                                                                                        

                                                                                                    ПОСТАНОВА

                                                                                                   Іменем України

                                                                                              14 березня 2018 року

                                                                                                             Київ

справа № 810/5579/13-а

адміністративне провадження №К/9901/80/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів: Бевзенка  В.М.,  Данилевич Н.А.,

розглянувши касаційну скаргу УДАІ ГУМВС України в м.Києві на постанову Київського окружного адміністративного суду у складі судді Василенка Г.Ю. від 29.11.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Літвіної Н.М. (головуючого), Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г. від 10.04.2014 у справі №810/5579/13-а за позовом ОСОБА_4 до КП "Київтранспарксервіс"  УДАІ ГУМВС України в м.Києві, інспектора ГУ ДАІ в м.Києві Терских Володимира Анатолійовича    про визнання дій протиправними та відшкодування шкоди,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до комунального підприємства "Київтранспарксервіс" УДАІ ГУМВС України в м.Києві, інспектора ГУ ДАІ в м.Києві Терских В.П. та просив: визнати протиправними дії інспектора дорожньо-патрульної служби Головного управління ДАІ в м.Києві прапорщика міліції Терских В.А. щодо складання протоколу огляду та затримання транспортного засобу від 18.11.2008 за №003011 КП і переміщення автомобіля НОМЕР_1;  визнати нечинним протокол огляду та затримання транспортного засобу від 18.11.2008 №003011 КП; стягнути з Головного управління ДАІ в м.Києві 1500 грн. витрат за надання правової допомоги та 2500 грн. на відшкодування моральної шкоди; стягнути з КП "Київтранспарксервіс" 1500 грн. витрат за надання правової допомоги, 610 грн. витрат за евакуацію транспортного засобу та 2500 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14.01.2009 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії інспектора дорожньо-патрульної служби Головного управління державної автомобільної інспекції в м.Києві прапорщика міліції Терских В.А. щодо складання протоколу огляду та затримання транспортного засобу за №003011 КП від 18.11.2008 автомобіля НОМЕР_2, який належить на праві власності ОСОБА_4 та визнано нечинним вказаний протокол. Стягнуто з Головного управління державної автомобільної інспекції в м.Києві на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 1500 грн. та 750 грн. на відшкодування моральної шкоди. Стягнуто з КП "Київтранспарксервіс" на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 2110 грн. та 750 грн. на відшкодування моральної шкоди. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2010 постанову Київського окружного адміністративного суду від 14.01.2009 скасовано і прийнято нову постанову про відмову у позові.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.09.2013 касаційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2010 та постанову Київського окружного адміністративного суду від 14.01.2009 скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового судового розгляду, постановою Київського окружного адміністративного суду від 29.11.2013, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2014 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії інспектора дорожньо-патрульної служби ГУ ДАІ в м.Києві прапорщика міліції Терских В.А. щодо складання протоколу огляду та затримання транспортного засобу за №003011 КП від 18.11.2008 автомобіля марки "HUNDAI SANTA-Fe" та визнано нечинним вказаний протокол. Стягнуто з ГУ ДАІ в м. Києві на користь позивача 30  грн. 25 коп. витрат за надання правової допомоги та 1500 грн. на відшкодування моральної шкоди; стягнуто з КП «Київтранспарксервіс»     на користь позивача 30 грн. 25 коп. витрат за надання правової допомоги, 610, 00 грн. витрат за евакуацію транспортного засобу та 1500  грн. - на відшкодування моральної шкоди.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, 18.11.2008 приблизно о 14 год. 30 хв. позивачем було здійснено зупинку та паркування автомобіля НОМЕР_3 на вул. Єрмака у м. Києві в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена». Вказаний автомобіль бригадою КП «Київтранспарксервіс» був переміщений на штрафмайданчик, розташований за адресою: м. Київ, пр-т Московський, 26-А. Автомобіль було повернуто позивачу після    сплати послуг за евакуацію КП «Київтранспарксервіс» у розмірі 610,00 грн. Підстава для переміщення автомобіля позивача на спеціальний штраф майданчик - складений інспектором дорожньо-патрульної служби Головного управління ДАІ в м. Києві прапорщиком міліції Терских В.А. протокол огляду та затримання транспортного засобу від 18.11.2008 №003011 КП, в якому було зазначено, що позивач порушив правила стоянки чи зупинки, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що посадова особа Головного управління ДАІ в м.Києві, складаючи протокол огляду та переміщення транспортного засобу, діяла не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачений Конституцією України та законодавством України.

УДАІ ГУМВС України в м.Києві оскаржило в касаційному порядку судові рішення попередніх інстанцій, просить їх скасувати з підстав їх незаконності та необґрунтованості та прийняти нове рішення про відмову в позові.

Учасники справи відзиву на касаційну скаргу до суду не надіслали та не звертались до суду із заявами про розгляд справи за їх участю.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до частини 5 статті 14    Закону    України «Про дорожній рух» (в редакції від 17.02.2006) - учасники дорожнього руху зобов'язані:    знати    і неухильно дотримувати вимог    цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пунктом 3.34 ст. 3 Розділу 33 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) - дорожній знак «зупинку заборонено» є заборонним знаком, яким забороняється зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).

Згідно з частиною 4 статті 27 Закону України «Про дорожній рух», у разі виникнення загрози безпеці дорожнього руху, перешкод у русі транспортних засобів і пішоходів    відповідні посадові особи Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, дорожніх і комунальних служб мають право вносити оперативні зміни в організацію дорожнього руху і вживати необхідних заходів щодо усунення перешкод.

Частиною 1 статті 122 КУпАП (в редакції, яка набрала чинності 17.11.2008) передбачено, що перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 265-2 КУпАП «Тимчасове затримання транспортних засобів» (в редакції, яка набрала чинності 17.11.2008), визначено, що у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 126, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130, статтями 132-1,    206-1    цього Кодексу, працівник Державної автомобільної інспекції тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку (якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху), в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. Про тимчасове затримання робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення.

Тобто, тимчасове затримання транспортного засобу уповноваженою особою Державтоінспекції проводиться у випадках, передбачених статтею 265-2 КУпАП. У разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122 КУпАП, тимчасове затримання транспортного засобу не здійснюється.

Тому, посадова особа Головного управління ДАІ в м. Києві, складаючи протокол огляду та переміщення транспортного засобу, діяла не на підставі та не у спосіб, що передбачений чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством.

З урахуванням зазначеного, аргументи, зазначені в касаційній скарзі, не дають підстав для висновків щодо неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 356, 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 29.11.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2014 у справі за позовом ОСОБА_4 до комунального підприємства "Київтранспарксервіс" УДАІ ГУМВС України в м.Києві, інспектора ГУ ДАІ в м.Києві Терских Володимира Анатолійовича  про визнання дій протиправними та відшкодування шкоди залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

...........................

...........................

...........................

В.М. Шарапа

В.М. Бевзенко

Н.А. Данилевич ,

Судді Верховного Суду

Джерело: Протокол.

Залишити коментар