Перейти до основного вмісту

Щодо встановлення вини під час закриття адміністративного провадження

Провадження в адміністративній справі не може бути закрито на підставі п. 7 ч.1 ст. 247 КУпАП без встановлення вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до узагальненого науково-консультативного висновку Науково-консультативної ради при Вищому адміністративному суді України "Під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв’язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, вина особи не встановлюється."

Проте, дана позиція є неоднозначною з огляду на існуючу судову практику.

Так, Апеляційний суд Львівської області у своїй постанові № 463/3484/17 від 13.12.2017 зазначає: "Апеляційний суд не погоджується з висновком науково-консультативної ради при Вищому адміністративному суді України про те, що під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв’язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст.38 КУпАП, вина особи не встановлюється, оскільки ця стаття регулює лише строки накладення адміністративного стягнення на особу".

19.12.2017 Апеляційним судом Кіровоградської області було винесено постанову № 33/781/412/17 у якій суд зазначає, що: "безпідставним та необґрунтованим є посилання на узагальнений науково-консультативний висновок Науково-консультативної ради при Вищому адміністративному суді України, а саме стосовно того, що під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, вина особи не встановлюється, оскільки даний висновок носить суто рекомендаційний характер та не має силу закону, тому апеляційний суд не враховує його при вирішенні даної справи про адміністративне правопорушення".

В постанові Подільського районного суду м. Києва від 29.08.2017 у справі № 758/13425/16-п простежується наступна правова позиція: "Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи".

Дотримуючись даної правової позиції була прийнята й постанова Оболонського районного суду м. Києва від 15.09.2017 у справі № 756/8868/17: "Відповідно до вимог стст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку, та усунувши усі можливі сумніви, і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення".

З огляду на вищезазначене, вважаю, що статтею 280 КУпАП встановлено обов’язок суду з’ясовувати при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з-поміж іншого, і чи винна дана особа в його вчиненні. При цьому, норм щодо відсутності у суду повноважень на встановлення обставин щодо вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі винесення постанови про закриття провадження за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП вказаний Кодекс не містить.

Водночас, зі змісту ч. 1 ст. 38 КУпАП вбачається, що закриття провадження на зазначеній підставі можливе за одночасної наявності таких умов:

- вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення;

- сплив встановленого законом строку.

Тобто, для обчислення встановленого законом строку для накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі у зв’язку з його спливом необхідним є, з-поміж іншого, встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення - протиправної, винної дії чи бездіяльності.

Вищевказана правова позиція знайшла своє відображення також в постанові Апеляційного суду Миколаївської області у справі №489/3418/18 (провадження №33/784/375/18).

Розглянемо детальніше обставини цієї справи.

Так, адвокатом було підготовлено та направлено Генеральному директору МКП "Миколаївводоканал" Дуденку Б.Л. шість адвокатських запитів щодо інформації, яка стосувалась діяльності МКП "Миколаївводоканал".

Генеральний директор МКП "Миколаївводоканал" Дуденко Б.Л. в порушення вимог ч. 5 ст. 212-3 КУпАП та ст. 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" неправомірно відмовив в наданні інформації на вищезазначені адвокатські запити адвоката.

Тому 06.04.2018 адвокат звернувся до Голови ради адвокатів Київської області із заявами про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 2123 КУпАП України стосовно генерального директора МКП "Миколаївводоканал" Дуденка Б.Л. з метою захисту та відновлення порушеного права.

Рада адвокатів Київської області підготувала та направила до Ленінського районного суду м. Миколаєва матеріали про адміністративні правопорушення відносно Дуденка Б.Л. за № 3/489/1220/18 за ч.5 ст.212-3 КУпАП, 3/489/1221/18 за ч.5 ст.212-3 КУпАП, 3/489/1222/18 за ч.5 ст.212-3 КУпАП, 3/489/1223/18 за ч.5 ст.212-3 КУпАП, 3/489/1225/18 за ч.5 ст.212-3 КУпАП, 3/489/1226/18 за ч.5 ст.212-3 КУпАП.

Попри це, постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва у справі № 489/3418/18 (провадження 33/489/1220/2018) від 20.07.2018 та у справі № 489/3418/18 (провадження 33/489/1224/2018) було закрито провадження у справі без встановлення вини особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст.212-3 КУпАП. Провадження були закриті на підставі п. 7 ч.1 ст. 247 КУпАП (закінчення строків притягнення до відповідальності).

Фактично, особа, яка неправомірно відмовила адвокату у наданні відповіді на адвокатський запит не понесла жодної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

Не погоджуючись із таким рішенням, адвокат 01.08.2018 направив апеляційну скаргу до Апеляційного суду Миколаївської області, в якій зазначив про порушення норм процесуального права при винесенні рішення судом першої інстанції.

20.07.2018 постановою Апеляційного суду Миколаївської області було об’єднано справи про вчинення адміністративного правопорушення.

27.08.2018 постановою Апеляційного суду Миколаївської області було повністю скасовано постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 20.07.2018 та прийнято нову постанову, якою Дуденка Б.Л. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачено ч.5 ст. 212-3 КУпАП та на підставі п. 7 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження закрито.

В даній ситуації визнання особи винним у скоєнні адміністративного правопорушення є важливим з огляду на можливість повторного притягнення до адміністративної відповідальності за проступок.

Для прикладу візьмемо ту саму ч.5 ст. 212-3 КУпАП - Неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Якщо санкцією за вчинення такого правопорушення вперше є накладення штрафу до 850 грн., то повторність (протягом року) вчинення підвищує штраф до 1360 грн. або надає можливість застосувати до правопорушника обов’язок громадських робіт на строк від двадцяти до тридцяти годин.

Отже, варто зробити висновок, що провадження в адміністративній справі не може бути закрито на підставі п. 7 ч.1 ст. 247 КУпАП без встановлення вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. А встановлення винуватості є важливим юридичним фактом, який може вплинути на відшкодування шкоди або можливість застосування більш жорсткої санкції.

Джерело: http://blog.liga.net. 

Залишити коментар