Перейти до основного вмісту

«Спеціалісти з оцінки моральної шкоди повинні бути психологічно готовими до такої роботи», - суддя Андрій Іванов

Наприкінці травня до Парламенту надійшов законопроект №8396 «Про регулювання діяльності з визначення розміру моральної (немайнової) шкоди», яким пропонується суттєво вдосконалити інститут моральної шкоди. Одним із нововведень законопроекту є те, що визначенням розміру моральної шкоди зможуть займатися лише особи, які отримали відповідне кваліфікаційне свідоцтво, або суб’єкт господарювання, у штаті якого є мінімум один такий фахівець. 

Про те, чи полегшить законопроект (у разі його прийняття) роботу судді, про вимоги до спеціалістів, яким планується доручити оцінку моральної шкоди, та про інші аспекти необхідності врегулювання інституту моральної шкоди в Україні ми запитали у  В.о. голови Яремчанського районного суду  Андрія Іванова.  

-    Скажіть, як Ви оцінюєте пропозицію народних депутатів усунути суддів від оцінки розміру моральної шкоди?

Якщо законопроект про регулювання діяльності з визначення розміру моральної (немайнової) шкоди буде прийнято, то це, на мій погляд, значно полегшить роботу суду, дозволить виробити єдині підходи до визначення розміру моральної (немайнової) шкоди в Україні та сприятиме належному та справедливому захисту прав осіб у суді та відшкодуванню моральної шкоди. 

На сьогодні в Україні не існує єдиної методики та практики щодо визначення розміру моральної (немайнової) шкоди. Тому при подібних обставинах різними судами визначались різні  розміри моральної (немайнової) шкоди, оскільки об’єктивно довести та оцінити моральну (немайнову) шкоду дуже складно. Тому значна частина позовних заяв про стягнення моральної (немайнової) шкоди не задовольняються, адже факт заподіяння моральної шкоди та її розміру залишається недоведеним. Сторони не можуть належним чином обґрунтувати факт заподіяння шкоди та визначити її розмір. Проведення експертизи з визначення розміру моральної (немайнової) шкоди зможе виправити цю ситуацію. 

Законопроект передбачає прийняття КМУ методики визначення моральної (немайнової) шкоди, що  дозволить запровадити чіткі критерії визначення розміру моральної шкоди.  

Крім того, в законопроекті наведені визначення основних понять, пов’язаних із відшкодуванням моральної шкоди, таких як: моральна (немайнова) шкода, визначення розміру моральної шкоди, ділова репутація, честь, гідність, наклеп, поширення інформації тощо, що значно покращить праворозуміння категорії справ про відшкодування моральної шкоди. 

«Висновок експерта не має для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами»

Судді не будуть усунуті від оцінки розмірів моральної шкоди, оскільки саме вони мусять з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин вони заподіяні, в який розмір позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. В свою чергу до джерел (засобів) доказування відносяться: пояснення осіб, яким заподіяна шкода, осіб, які заподіяли шкоду, допитаних як свідків, показання свідків, письмові докази, речові докази, зокрема звуко - і відеозаписи та висновки експертів, які є дуже вагомим, однак не єдиним доказом. 

Крім того, висновок експерта не має для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами. Суд може відхилити висновки експертизи, належно мотивуючи своє рішення.  Але наявність у матеріалах справи висновку експерта про визначення розміру моральної (немайнової) шкоди, який буде виготовлений на підставі дослідження якихось вихідних даних, є суттєвим доказом для суду. Зазвичай при обґрунтуванні стягнення моральної шкоди сторони вимушені обмежуватись стандартними фразами з кодексів про те, що заподіяна шкода, однак, у разі прийняття законопроекту, вони повинні будуть збирати необхідні докази для проведення такої експертизи.  

«Прийняття закону про визначення розміру моральної шкоди вкрай необхідне»

-    Це, на вашу думку, полегшить роботу судді чи навпаки? 

Це значно полегшить роботу судді. В теперішній час розмір відшкодування моральної шкоди визначається суддею, на підставі внутрішнього переконання, без чітких критеріїв, без офіційної державної методики. 

Крім того, наприклад п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК України чітко визначає, що слідчий або прокурор зобов’язані звернутися з клопотанням до слідчого судді для проведення експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків, шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяної кримінальним правопорушенням. Тому можна сказати, що прийняття закону про визначення розміру моральної шкоди вкрай необхідне. 

-    Чи не стане це причиною збільшення строків розгляду справ?

Так, звісно, проведення експертизи розміру моральної (немайнової) шкоди буде займати деякий час, однак дозволить чітко визначити розмір такої шкоди. Однак, краще витратити час та обґрунтовано стягнути підтверджений експертизою розмір моральної шкоди.   

-    Як часто Ви, як суддя, приймаєте рішення про відшкодування моральної шкоди? В якій саме категорії справ? 

В провадженні будь якого судді, в тому числі і в моєму провадженні, і перебувало і перебуває велика кількість справ про стягнення моральної (немайнової) шкоди, тому навіть немає сенсу підраховувати загальну кількість. 

До речі, якщо вже людина звернулась до суду із позовом про захист своїх прав, або є потерпілою у кримінальному провадження, то майже завжди її особисті права порушені і потребують захисту та відновленню. 

Питання відшкодування моральної шкоди розглядаються в різних галузях права та різних категоріях справ: цивільному, сімейному, трудовому, кримінальному праві України тощо.

Інститут відшкодування моральної шкоди є комплексним і тому вимога про відшкодування заподіяної моральної (немайнової) шкоди постає у дуже багатьох справах.  

«Спеціалісти з визначення розміру моральної шкоди повинні бути психологічно готовими до того, щоб розбиратись у людських бідах».

-    Яким вимогам, на Вашу думку, повинні відповідати спеціалісти, яким буде доручено питання оцінки моральної шкоди? 

Такі  спеціалісти повинні відповідати, перш за все, вимогам, визначеним у запропонованому законопроекті, а саме - мати відповідну вищу освіту, стаж професійної діяльності за відповідною спеціальністю не менше двох років після її здобуття, а також скласти кваліфікаційний іспит та одержати свідоцтво. 

Крім того, спеціалісти повинні бути психологічно готовими до того, щоб розбиратись у людських бідах, стати «спеціалістом з визначення грошового еквіваленту людського горя».  

Залишити коментар