Перейти до основного вмісту

Скільки триватиме реформа виконавчого провадження?

30 березня у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбулась науково-практична конференція «Реформа виконавчого провадження: сьогодення та перспективи». Як і завжди, під час подібних заходів, учасники зосередились на теоретичних питаннях, частково торкнулися проблеми взаємодії виконавців з судами та іншими органами, в тому числі щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини. Забігаючи наперед, варто зазначити, що чітких практичних кроків та термінів реалізації реформи під час заходу так і не прозвучало.

Багато говорив про систему виконання судових рішень Олексій Воробйов, директор Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції. На його думку, стратегічною метою реформи є максимальне добровільне виконання рішень. Боржник має розуміти, що не виконавши рішення добровільно, в майбутньому він заплатить більше. Цієї мети планують досягнути за рахунок просвітницької кампанії, запровадження мотивації, формування позитивного іміджу Державної виконавчої служби та приватних виконавців. Однак, яким чином планується піднімати імідж виконавчої служби та скільки на це потрібно коштів, не відомо.

На недоліках оновленого законодавства зупинився Олександр Сіндевич, доцент кафедри нотаріального та виконавчого процесу і адвокатури КНУ. У своїй доповіді на тему «Акти виконавця: проблеми теорії і практики» він розказав про проблеми, спричинені невідповідністю і неузгодженістю термінів у законодавстві. Врегулювати виконання судових рішень О. Сіндевич пропонує шляхом прийняття Цивільно-виконавчого кодексу, оскільки Закон «Про виконавче провадження» містить помилки, що є неприйнятним для такої важливої сфери. До того ж, питання актів виконавців мало б бути врегульоване окремим розділом. Науковець пропонує приділити більше уваги актам, вчиненим у формі конклюдентних або вербальних дій. Можливо, було б доцільне запровадити обов'язкову відеофіксацію.

Проблеми існують і в забезпеченні електронного обміну інформацією, про що розказав Зорян Маковецький, приватний виконавець зі Львова. Так, наразі не функціонують особисті кабінети в системі електронних торгів арештованим майном, тому документи передаються в паперовому вигляді. Паперові документи виконавці змушені направляти й до Нацполіції, що значно сповільнює процес. Проблеми взаємодії з банківськими установами дозволяють боржнику вивести кошти. Крім того, не врегульовано питання з банківськими скриньками - варто забезпечити обмеження можливості їх використання боржником. До того ж, слід задуматися над забезпеченям ефективної взаємодії з міграційною службою.

Загалом доповідачі не раз зазначали, що судочинство не може бути ефективним без ефективного виконання судових рішень. Так, адвокат і к.ю.н. Наталя Сергієнко, посилаючись на практику ЄСПЛ, наголосила на єдності ухвалення судового рішення з його виконанням, адже саме суд визначає порядок виконання. Реформа мала вирішити проблемні питання, але багато теоретичних і практичних аспектів не було врегульовано, - зазначила Н. Сергієнко. Наприклад, проблемним є питання обмеження права виїзду закордон стосовно керівника юрособи-боржника. Вона пояснила, що суд не зможе задовольнити таке подання виконавця, оскільки законодавець визначив, що суд задовольняє подання тільки щодо фізичної особи, адже керується виключно нормами процесуального законодавства.

До речі, на минулому тижні у Верховній Раді був зареєстрований урядовий законопроект щодо вдосконалення виконавчого провадження.  Однак, поки триває складний законотворчий процес та теоретичний дискурс, громадяни залишаються позбавленими права на виконання судового рішення. І перспектив на найшвидше завершення реформи виконавчого провадження – ніяких

Ткачук Аліса, спеціально для Дзеркала суддів України

Залишити коментар