Перейти до основного вмісту

ЄСПЛ підтвердив порушення при ліквідації банку “Слов”янський”

Справа була порушена за заявою Бориса Фельдмана 20 жовтня 2005 року. Під час розгляду справи в Суді перший заявник діяв від свого імені і від імені банку-заявника.15 листопада 2006 року уряд був повідомлений про заяву.

Посилаючись статтю 6 §1 Конвенції та статтю 1 Протоколу № 1 заявники, зокрема, стверджували, що вони не мали доступу до суду для оскарження рішення про ліквідацію банка-заявника, а також на те, що це рішення порушило їх право власності.

Зокрема, заявники скаржились на відсутність можливості переглянути рішення Національного банку від 11 січня 2001 року судовим органом у значенні статті 6§1 Конвенції. Вони також скаржились на те, що постанова НБУ та заходи, вжиті податковими органами стосовно активів банку-заявника, суперечили статті 1 Протоколу № 1.

Стаття 6 § 1 Конвенції говорить про те, що “Під час визначення цивільних прав та обов'язків ... кожен має право на справедливий ... судовий розгляд ... судовим органом ...»; таття 1 Протоколу № 1 передбачає, що «кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які, на її думку, є необхідними для здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів».

ЄСПЛ у своєму рішенні постановив, що мало місце порушення статті 6 § 1 Конвенції щодо банку-заявника та порушення статті 1 Протоколу № 1 стосовно втручання НБУ в права власності банку-заявника. При цьому Суд погодився з суттю заперечень Уряду стосовно невичерпання національних засобів судового захисту щодо скарги банку-заявника на доступ до суду і відхилив це заперечення після розгляду справи по суті.

Банк-заявник наполягав на тому, що в нього не було можливості відкрити провадження в арбітражних судах для оскарження заходів, вжитих НБУ, тому, що банк-заявник знаходився під контролем ліквідаційної комісії, яка складалася з посадових осіб відділів НБУ та податкової інспекції. Суд зазначає, що питання про використання засобу судового захисту, на яке посилається уряд, тісно пов'язане з сутністю скарги банку-заявника. Тому Суд приєднується до заперечення уряду щодо сутності справи

З повним текстом рішення ЄСПЛ у справі «ФЕЛЬДМАН І БАНК СЛОВ’ЯНСЬКИЙ ПРОТИ УКРАЇНИ» можна ознайомитися за посиланням